Дідусь Лісовичок

На занятті з навчання читання діти середньої групи знайомилися з буквою «Д» як письмовим позначенням того ж таки звука, відгадували загадки, викладали букву з паличок та шукали серед інших букв, читали склади з буквою «Д».

Юлія ГОРДІЄНКО, вихователь дошкільного навчального закладу (ясел-садка) комбінованого типу № 11 «Золотий ключик»,

м. Біла Церква, Київська обл.

На початку заняття діти вирушили у подорож до дідуся Лісовичка, який жив у діброві біля дзвінкого джерельця та великого дуба. Вірний помічник дідуся дятел Дуду показував дітлахам дорогу. Спочатку малята відгадували загадки про дуб, дупло, дятла; а також визначали перший звук у цих словах.

Пізніше з’ясовували, на що схожа буква «Д» під час розглядання її графічного зображення, викладали букву з паличок та шукали серед інших букв на соковитих динях, якими пригощав їх дідусь (посібник  Л. Шелестової «Вчимося читати», ч.1., ст. 78-79).

Далі дітлахи допомогли дідусеві розібрати головні убори, розфарбувавши їх, та прочитати написані на них склади. А потім весело танцювали з ведмедиками, грали на дуді та співали з ними веселу ведмежу пісеньку (посібник Л. Шелестової «Вчимося читати», ч. 1., ст. 79).

Згодом, коли зла чаклунка обтрусила з дуба, що ріс на галявині, всі листочки, діти з’єднували їх з деревом і читали написані на них склади (посібник  Л. Шелестової «Вчимося читати», ч.1., ст. 80).

Наприкінці заняття діти допомогли дідусеві посадити ще дубочків і при цьому промовляли віршик Катерини Дишкант «Дітлахи дуби садили»

Дітлахи дуби садили,

Воду відрами носили.

Радо друзі потрудились,

Правда, дуже потомились.