Розвивальне читання дошкільнят за методикою Людмили Шелестової

Дошкільне дитинство – важливий етап у житті людини. І величезна відпові­да­ль­ність за виховання майбутнього покоління, за роз­виток повноцінних особистостей лежить не лише на родині, а й на працівниках дитячого садка.
Відповідно до вимог Базового компоненту дошкільно­ї освіти важливою умовою ефективності дошкільного вихован­ня є єдність виховного про­цесу з розвитком дитини, що полягає в орієн­тації на особистість, на її вікові й інди­відуальні особливості.
Мовленнєвий розвиток дитини є одним із важливих чинників ста­новлення осо­бис­тості в дошкільному дитинстві. Рівень роз­витку мовлення визначає рі­вень сфор­мо­ва­ності соціальних і пізнаваль­них досягнень малюка, його потреб та інте­ресів, знань, умінь і навичок.

У м. Біла Церква Київської області розпочали впровадження методики розви­ва­ль­ного читання Л. Ше­лес­то­вої  у 2005 році чотири дошкільні навчальні заклади (ДНЗ №30, 35, 29, 6), які здійснювали співпра­цю з Інститутом проблем виховання НАПН України з про­блеми «Зба­гачення картини світу дошкільників у про­цесі читання» (науко­вий керівник кандидат педаго­гічних наук, старший науковий співробітник лабораторії Ше­лестова Л.В.). На даний час методика впро­ваджується в 30 дошкільних навчальних за­кла­дах міста. Педа­го­гічними працівниками дошкільних навчальних закладів під керів­ни­цтвом Л. В. Ше­лес­тової розроблено посібники «Розвивальне читання для дошкільнят: планування роботи, ре­ко­мендації» та «Розвивальне читання для дошкільнят: конспекти за­нять, дидактичні ігри», які схвалено науково-методичною радою Київського обласного інс­титуту після­дип­ломної освіти.      
Під час навчання дітей дошкільного віку читанню за авторською ме­тодикою Л. Ше­­лестової «Розвивальне читання» розвиток малят (інтелек­туальний, мовленнєвий, чут­тєвої сфери, сенсорики, моторики тощо) по­єднується із задоволенням їхніх потреб та інте­ресів, а отже, викликає по­зитивні емоції. Перед дітьми не ставиться завдання якнай­шви­дше ово­лодіти технікою читання, а завдання вихователя – викликати позитив­ні емоції, ра­діс­ний настрій, бажання виконувати ігрові вправи та завдан­ня. Діти виконують пі­зна­вал­ь­ні завдання, використовуючи різні види ді­яльності (малювання, ліплення, конструювання, аплікація, співи, танці).
За допомогою навчально-розвивального посібника Л. Шелестової «Вчимося чита­ти» (має гриф «Схвалено Міністерством освіти і науки України») діти легко та із задо­воленням навчаються читати. Ігрові впра­ви зацікавлюють дітей яскравими малюнками, на яких зображені при­вабливі та кумедні тваринки, метушливі птахи, усміхнені діти та без­ліч різних кольорових предметів, які захоплюють веселими барвами й каз­ковими сюже­тами.
Запропоновані завдання діти виконують природно, невимушено, з цікавістю та ба­жа­нням досягти результату. Ігрові ситуації, загадковість сюжету спонукають дитину до дії, уселяють оптимізм, позитивні емоції, упевненість у собі. Вдало підібрані завдання роз­ширюють знання дітей про навколишній світ, розвивають логічне мислення, зба­га­чують актив­ний і пасивний словник малят, розвивають фонематичний слух, мов­леннєве ди­хання, дрібну моторику, пам’ять, увагу. Граючись, діти за­кріплюють знання про ко­льори та їх відтінки, предмети побуту, учать­ся класифікувати предмети, система­тизувати й аналізувати, робити про­сті узагальнення.
Щоб краще ознайомити дітей із буквами та складами, педагоги до­лучають їх до ви­го­товлення ігрового матеріалу. Діти з радістю вирізають і наклеюють склади на «рибки», «листочки», «мушлі» тощо. У процесі ігор із буквами та складами діти постійно повто­рю­ють їх, конструюють слова, вигадують чистомовки на потрібний склад, до­би­рають до слів рими, придумують цікаву історію, яка завершується читанням.
Працюючи за цією методикою, педагоги ставлять за мету виклика­ти в дітей інтерес до читання, використовуючи розвивальні завдання, вправи, ігрові ситуації; ознайомити їх із буквами; навчити читати скла­ди та слова; розширити уявлення про навколишній світ.
Метою навчання читання в дошкільному віці відповідно до авторського задуму Л.Шелестової є не стільки засвоєння певних знань і формування відповідних навичок, скі­льки розвиток у дітей психологічної готовності до навчання в школі, а саме: уявлень про на­вколишній світ, допитливості,  ініціативності, самостійності, довільності поведінки, твор­чого самовираження.
У процесі навчання дітей читанню вирішуються такі завдання:
―        створення необхідних умов для проведення поглибленої роботи з навчання читання за авторською методикою Л. Шелестової «Розвивальне читання»;
―        ознайомлення педагогів із сутністю ігрових дидактичних завдань, вправ, ігрових ситуацій відповідно до посібника «Вчимося читати»;
―        розвиток логічного мислення та інтелектуальних здібностей дітей у процесі навчання читання й виконання інтелектуальних завдань, вправ, ігор;
―        сприяння об’єднанню дітей у колектив у процесі спільної мовлен­нєвої діяльності;
―        розвиток мовленнєво-творчих здібностей, формування відповідних умінь і навичок злитого читання;
―        удосконалення артикуляції звуків та автоматизація їх вимови у складах, словах, фра­­зах;
―        розвиток фонематичного слуху та фонематичних процесів під час виконання ігрових завдань у процесі корекційної роботи з дітьми в ло­гопедичних групах.
Принципами навчання читання за навчально-розвивальним посібником Л.Шелестової є:
―     відхід від жорстко регламентованого навчання за шкільним типом – фронтальних за­нять, вербальних методів передачі знань і формування відповідних навичок тощо;
―     використання інноваційних різноманітних, специфічних для цього віку, видів дія­ль­ності (малювання, ліплення, аплікація, конструювання, співання тощо);
―     поєднання змісту діяльності на заняттях із буденним життям дитини;
―     активізація мислення та уяви дитини, її пошукової діяльності;
―     забезпечення рухової активності дітей під час занять;
―     використання різноманітних ігрових прийомів та іграшок;
―     створення для дитини ситуацій емоційної привабливості пізнавальної діяльності;
―     створення умов для вільного спілкування дітей один з одним та з вихователем у процесі пізнавальної діяльності;
―     заохочення та поважне ставлення до пізнавальної ініціативи дитини – її запитань, роз­мір­ковувань, суджень;
―     забезпечення кожній дитині комфортного самопочуття на занятті, створення для неї си­туації успіху.
Щодо методів навчання, то вони базуються на специфічних для дошкільнят видах діяльності та формах мислення. Тобто, результатом навчання основам грамоти є не лише сформовані навички читання, але й загальний розвиток дітей: розширення уявлень про навколишній світ, розвиток словникового запасу, логічного мислення, сприйняття, уваги, уяви, дрібної моторики тощо.
За результатами опитування дітей можна зробити висновок, що навчання за методикою Л.Шелестової не лише гарантує якісне підвищення рівня сформованості уявлень дітей про навколишній світ, а й забезпечує комфортний психологічний клімат і абсолютну зацікавленість дошкільнят. Таким чином, навчальний процес є ефективним, цікавим і сповненим яскравими барвами дитинства.
 
Джерело: http://www.kyiv-oblosvita.gov.ua/6301-rozvivalne-chitannya-doshkilnyat-za-me-todikoyu-lyudmili-shelestovoji