Розвиток особистості дошкільників за технологією «Світ у картинах художників»

Залучення дітей до художньо-естетичної культури завжди було одним із пріоритетів освіти, оскільки мистецтво є інструментом розвитку особистості, засобом міжкультурної комунікації і механізмом соціалізації, формування картини світу, дає змогу пізнати й засвоїти існуючі суспільні цінності, норми, смисли. Особливого значення набуває ця проблема в умовах модернізації сучасної освіти.

Розвиток особистості дошкільників у закладах дошкільної освіти забезпечується нормативними документами, в першу чергу Базовим компонентом дошкільної освіти (Державним стандартом дошкільної освіти) (2021). В ньому виділено різні освітні напрями, які забезпечують формування у дітей ключових компетентностей: здоро’язбережувальної, особистісно., предметно-практичної та технологічної, сенсорно-пізнавальної, логіко-математичної та дослідницької, природничо-наукової, ігрової, соціально-громадянської, мовленнєвої, мистецько-творчої тощо. Науковцями та практиками активно ведеться пошук ефективних інструментів, які дали б змогу реалізувати поставленні завдання, забезпечивши гармонійний розвиток дітей означеного віку.

Автор також здійснила спроби віднайти можливість комплексного впливу на розвиток особистості дошкільників: формування у них особистісних якостей, творчих здібностей, мовлення, цінностей, переконань, картини світу тощо.

Мистецтво як засіб розвитку особистості

Дієвим інструментом розвитку дітей є мистецтво як вид діяльності, в ході якої створюються конкретно-чуттєві образи, які відображають дійсність і втілюють естетичне ставлення людини до неї. Будь-який вид мистецтва є поліфункціональним. Важливими його функціями є: соціально-перетворювальна (митець опрацьовує життєвий матеріал і перетворює його в образи, будуючи нову реальність – художній світ); гедоністична (люди отримують насолоду й захоплення від ознайомлення з творами мистецтва, у яких відображено бачення світу митцем); естетична (мистецтво збуджує емоційно-чуттєву сферу особистості, надихає очищає й ушляхетнює людину, спонукає до сприймання й освоєння світу за законами краси, навчає образного бачення світу); сугестивна (мистецтво впливає на підсвідомість людини, навіює певні думки і почуття); виховна (мистецтво є катарсисом (очищенням) для особистості, яке дає змогу їй відкрити для себе міру і гармонію в соціумі й культурі); компенсаторна (мистецтво сприяє збереженню та відновленню психічної рівноваги особистості, допомагає витіснити із емоційного стану людини негативні переживання, побачити позитивне навколо, пережити різні тяжкі життєві ситуації); соціальна (мистецтво впливає на суспільну свідомість, духовний світ, соціальну активність особистості); інформаційно-комунікативна (мистецтво є знаковою системою (яка містить певну інформацію про світ) та одночасно специфічним каналом зв’язку, способом людського спілкування між автором та реципієнтом); пізнавальна (мистецтво презентує, осмислює, інтерпретує певні сторони дійсності, своєрідними засобами збагачує індивідуальний досвід та уявлення особистості про навколишній світ).

Серед видів мистецтва, які є ефективними для розвитку дітей, вирізняється живопис. Сутність і специфіка живопису полягають у створенні образів дійсності за допомогою фарб на будь-якій поверхні (основі) через художню інтерпретацію. Використовуючи колір, малюнок, композицію, виразність накладання мазків (фактуру), живопис уможливлює наочне відтворення колористичного багатства дійсності, її просторовості і матеріальності; широко втілює уявлення про природу, життя людей, соціальні процеси, внутрішній світ художника (Сухорукова Г. В., Дронова О.О. та ін.).

Поліфункціональність живопису відкриває значні можливості для його використання у освітньому процесі як засобу розвитку дітей дошкільного віку. У процесі ознайомлення з творами живопису в дітей розвиваються не лише навички їх сприйняття та аналізу. Відбуваються також суттєві зміни і в їхньому культурно-естетичному розвитку: вони привласнюють ті загальнокультурні характеристики, які закладені у змісті картин; у них формуються уявлення про світ (природу, культуру, суспільство, людину), його багатогранність та багатозначність; вони виявляють власні емоції стосовно побаченого та вчаться висловлювати своє ставлення до нього (Торшилова О. М.)

Мета технології «Світ у картинах художників»

З огляду на вище сказане нами було розроблено технологію особистісного розвитку дитини дошкільного віку «Світ у картинах художників».

Розробляючи авторську технологію, ми ставили за мету:

• збагачувати уявлення дітей про навколишній світ засобами живопису, систематизувати й гармонізувати їх;
• розвивати їхні естетичні здібності, здатність сприймати й розуміти красиве, естетичний смак;
• розвивати їхні творчі здібності, а саме: уяву, фантазію, оригінальність, асоціативність, гіпотетичність, гнучкість  мислення, здатність до створення творчого продукту;
• збагачувати мовлення дітей та комунікативні навички, розвивати їхню здатність будувати чіткі й аргументовані висловлювання, уміння активно слухати інших, ставити запитання, навички виступу й самопрезентації; 
• розвивати їхню емоційну сферу, здатність розуміти свої почуття та почуття інших;

Впровадження цієї технології стало можливим завдяки розробці трьох альбомів розвивальних завдань «Світ у картинах художників» для дітей четвертого, п’ятого та шостого-сьомого років життя. Також було розроблено дидактико-методичне забезпечення процесу розвитку дітей дошкільного віку, відповідно підготовлено методичні посібники для педагогів.

Відбір творів живопису

Оскільки зміст є одним із найбільш важливих чинників впливу на розвиток особистості, значна увага була приділена саме цьому питанню. Проектуючи зміст навчання, тобто здійснюючи відбір творів живопису, ми враховували тематику картин, її доступність для дітей дошкільного віку та пов’язаність із їхнім життєвим досвідом; відображення у картинах різних аспектів буття людини; художній стиль та яскравість образів картини; моральну спрямованість змісту картини; кількість об’єктів на ній тощо. Ми також намагалися ознайомити дітей з кращими зразками українського та світового живопису.

Картини структуровано за тематикою, яка особлива для кожної вікової групи і відповідає чинним стандартам дошкільної освіти. Так, альбом розвивальних завдань «Світ у картинах художників» для дітей четвертого року життя містить такі розділи: «Людина та її здоров’я», «Людина та її побут», «Транспорт», «Рослини навколо нас», «Домашні тварини», «Дикі тварини», «Птахи», «Інші тварини», «На небі», «Природні явища». У альбомі розвивальних завдань «Світ у картинах художників» для дітей п’ятого року життя картини структуровано за такими розділами: «Людина, її почуття», «Взаємини з іншими», «Житло людини», «Діяльність людини», «Пори року на нашій планеті». У структурі альбому розвивальних завдань «Світ у картинах художників» для дітей шостого-сьомого років життя виділено п’ять розділів «Дитинство», «Де живе людина», «На природі», «Тварини», «Явища природи у різні пори року». Розділи складаються із кількох тем, кожна з яких знайомить дітей з певними аспектами буття та розкриває їхні особливості.

Експериментальним шляхом ми з’ясували специфіку сприймання художнього стилю дітьми дошкільного віку. Так, найбільш доступним і привабливим для дітей четвертого року життя виявися художній стиль примітивізм, для дітей п’ятого року життя – реалізм, для дітей шостого-сьомого років життя – реалізм і частково імпресіонізм. З огляду на це, альбоми розвивальних завдань для дітей різного віку містять картини певного художнього стилю.

Система творчих завдань

Загальновідомим положенням у педагогіці є відповідність форм, методів та засобів навчання його змісту. При недостатній адекватності цих компонентів педагогічного процесу один одному неможливо забезпечити його ефективність. Зазначене положення стосується і процесу особистісного розвитку дошкільників.

У доборі методів та засобів навчання ми спиралися на теоретичне положення про те, що усвідомленість та осмисленість об’єктивної реальності, раціонально-емоційне осмислення особистістю себе та світу забезпечує свідоме включення у хід подій, творче ставлення до світу та до свого життя, прийняття відповідальності за нього. Тобто, розвиток дітей неможливий без включення її в діяльність (О. М. Леонтьєв). Цікава й різноманітна для них діяльність допомагає не лише пізнати красиве й викликати захоплення ним, а й ставить їх в активну позицію – вони беруть участь у створенні красивого у власній творчості, власній поведінці, відносинах з іншими, загалом, у житті.

Саме тому розроблена нами система творчих завдань передбачає урізноманітнення та збагачення практичного досвіду дітей; активізацію пізнавального інтересу до творів мистецтва; розвиток естетичного смаку та здібностей; розвиток емоційної чутливості, здатності захоплюватися, милуватися, дивуватися. Виконуючи пропоновані завдання вони постійно вправляються в навичках осмислення власних емоцій, розуміння змісту картин та відчуття їх настрою; сприйняття естетичних аспектів буття; усвідомлення власного ціннісного ставлення до зображеного на картині і до світу загалом.

Етапи роботи з картинами

Ми також виходили з того, що важливими для особистісного розвитку дітей дошкільного віку є:

• спостереження (зовнішніх ознак об’єктів і явищ; зовнішніх змін, що відбуваються з об’єктами та явищами; видимих зв’язків між об’єктами та явищами; характеру взаємодії оточуючих зі світом; ставлення оточуючих до світу);
• здійснення операцій розумової діяльності (аналізу і синтезу об’єктів і явищ; порівняння об’єктів і явищ, бачення схожого і відмінного; групування і класифікація об’єктів і явищ; узагальнення інформації про об’єкти і явища; бачення особливого, суперечностей і проблем, постановка проблемних запитань); зрозуміло, що розумові операції лежать також у основі спостережень, оцінної та творчої діяльності;
• оцінювання (природних та суспільних об’єктів та явищ; змін, що відбуваються у світі; поведінки та вчинків дітей (власних також) і дорослих; результатів пізнавальної діяльності; результатів творчої діяльності);
• створення творчих продуктів (моделювання, конструювання, дослідно-експериментальна робота, фантазування, висування гіпотез).

Саме тому організація процесу розвитку дошкільників за технологією «Світ у картинах художників» передбачала виділення певних етапів. Спираючись на відомі в науці етапи наукового пізнання, нами виділено послідовні етапи роботи з творами живопису:

І етап: сприйняття картини, її споглядання, зчитування емоцій та настрою картини; осмислення власних емоцій щодо зображеного на картині.

ІІ етап: розуміння змісту картини, визначення її теми.

ІІІ етап: висловлення свого ставлення до зображеного, співвідношення змісту картини з власним досвідом.

ІV етап: створення власної картини на таку ж тему, втілення власного досвіду у зміст своєї картини.

V етап: обговорення дітьми власних творчих робіт.

Коротко охарактеризуємо кожен із етапів.

І етап: сприйняття картини, осмислення власних емоцій

Зазвичай, коли ми зустрічаємось із творами мистецтва, насамперед – у нас виникають певні почуття. Доросла людина та старші за віком діти не лише відчувають, а й можуть осмислити їх. Малюки четвертого року життя, зазвичай, іще не можуть зрозуміти свої почуття. Це вони навчаться робити згодом, у процесі свого розвитку. Тому з дітьми цього віку роботу з картинами доречно почати з наступного етапу – розуміння ними змісту побаченого. Діти п’ятого року життя уже роблять перші спроби в осмисленні своїх почуттів, пробують розповісти те, про що думають і що відчувають, коли дивляться на картину;  зрозуміти, що саме на ній привернуло їхню увагу. Діти шостого-сьомого років життя (старші дошкільники та молодші школярі) уже можуть до певної міри усвідомити почуття, які у них виникли у процесі споглядання картини, зрозуміти її загальний настрій. Тому доречно запропонувати їм висловити почуття, почавши своє висловлювання із фраз: «Мене здивувало…», «Мене вразило…», «У мене викликало інтерес…», «Мене розсмішило…», «Мене засмутило…», «Мене потішило…», «Мою увагу привернуло…» тощо.

ІІ етап: розуміння змісту картини

Розглядаючи картину далі, необхідно зрозуміти, про що вона? Що хоче нам розповісти художник про світ? Для цього потрібно навчити дітей описувати те, що зображено на картині. Робити це доречно за таким алгоритмом: де і в який час відбувається зображена на картині дія? Хто або що зображено на ній? Хто що робить? Якого розміру, кольору, форми об’єкт? На що (кого) він схожий? За якими ознаками ми розуміємо, що відбувається на картині? На ці запитання можуть відповісти діти будь-якого віку. Дітям п’ятого – сьомого років життя додатково можна запропонувати трішки складніші запитання: Що могло відбуватися перед тим моментом, що відобразив художник? Що може статися потім, через певний час?

ІІІ етап: висловлення свого ставлення до зображеного

Пізнаючи світ за допомогою образів, створених художниками, діти засвоюють певні моральні норми й еталони на основі позитивного або негативного прикладу. Адже природно, що знання про будь-який об’єкт містить і ставлення до нього – позитивне або негативне. Тому доречно ініціювати дітей висловлювати своє ставлення до зображеного на картині; попросити їх розказати, що їм сподобалось або не сподобалось; пояснити, чому саме. Звісно, відповідь дітей різного віку будуть відрізнятися як за формою, так і за змістом: чим менша дитина, тим простіші будуть її відповіді. Проте поступово, у ході постійної роботи з творами живопису, навички дітей робити оцінні судження будуть розвиватися.

ІV етап: створення власної картини

Малювання розвиває сприйняття дітей, змушуючи досліджувати об’єкти, спостерігати й аналізувати їх, відкривати в них нові властивості. Воно також розвиває їхню уяву, здатність подумки уявляти зорові картини, перетворювати власний досвід і створювати нові зв’язки між отриманими образами. Окрім того, малювання для дітей дошкільного віку є не лише популярним видом дитячої творчості, а й способом самовираження, розповіді про переживання, безпосередньою передачею свого стану, свого ставлення до чогось за допомогою фарб, можливість позбутися негативних емоцій.

Саме тому, згідно з авторським задумом, ознайомлення дошкільнят з живописом не зводиться до передачі знань про світ, формування певних умінь та навичок, а є інструментом для розвитку самостійної творчої діяльності. Тому робота з картинами тісно переплетена з малюванням дітьми власних картин, що дає можливість їм створювати велику кількість образів, змінювати їх за власним бажанням. У межах кожної теми діти виконують творчі завдання, які передбачають залучення до зображувальної діяльності. Їх виконання базується на життєвому досвіді дитини, що є сильним мотиваційним чинником у творчості.

Творчі завдання мають специфіку у кожному віковому періоді. Навички малювання у дітей четвертого року життя сформовані недостатньо. Вони лише вчаться користуватись гуашевими фарбами, набирати достатньо фарби, вести пензлем за ворсом, промивати його після роботи, підсушувати серветкою; правильно тримати пензель, малювати, регулюючи натиск. Тому робота з альбомом розвивальних завдань «Світ у картинах художників» передбачає не лише залучення дітей до зображувальної діяльності, а й розвиток технічних навичок малювання у дітей. Водночас, важливо надати дітям можливість творити самостійно, не спираючись на зразок педагога. Варто також зауважити, що дрібна моторика у дітей цього віку розвинена ще недостатньо, вони не можуть довго працювати олівцем або пензликом, швидко стомлюються і втрачають інтерес до роботи. З огляду на це, ми пропонуємо їм розфарбувати не всю картину, а лише її частину, і залучаємо до виконання творчого завдання. Діти можуть проявляти творчість у доборі фарб або брати за зразок роботу художника.

Порівняно із попереднім віковим періодом, у дітей п’ятого року життя краще розвинені навички малювання й дрібна моторика, вони можуть більш тривалий час працювати пензликом або олівцями. З огляду на це, їм пропонується виконати складніші творчі задання, ніж для дітей четвертого року життя. А саме – створити власну картину на основі контурного малюнка, використавши для цього фарби, колір яких їм до вподоби, та домалювавши певні об’єкти. Виконуючи творчі завдання, діти означеного віку можуть самостійно фантазувати або орієнтуватися на роботу художника. Вони продовжують вчитися малювати акварелевими чи гуашевими фарбами, не виходити за контури, зафарбовуючи, вести пензлем лише в одному напрямку. Тому робота з альбомом розвивальних завдань «Світ у картинах художників» передбачає як подальший розвиток технічних навичок малювання у дітей, так і розвиток їхніх творчих здібностей.

У дітей шостого-сьомого років життя достатньо сформовані навички малювання (які будуть і надалі розвиватися) та дрібна моторика, відповідно їх можна залучати до виконання складніших творчих завдань, ніж у попередньому віковому періоді. В межах кожної темиїм пропонується виконати сім творчих завдань різного рівня складності: 1. Віднайти картину відповідно до поданого опису, який озвучує педагог (1 завдання). 2. Створити власну картину на основі контурного малюнка, використавши для цього фарби, колір яких їм до вподоби, та домалювавши певні об’єкти (2–4 завдання). 3. Створити власну картину на певну тему без заданого зразка (5–7 завдання).

V етап: обговорення дітьми власних картин

Важливим для особистісного й творчого розвитку дітей є обговорення створених ними робіт. Тому доречно попросити їх розповісти про власну картину. Для цього можна поставити дітям такі запитання: Чи сподобалася робота? Що саме сподобалося? Чому саме це ви намалювали? Що відчували або про що думали, коли малювали свої картини? Що сподобалося малювати найбільше? Чому ви обрали саме такі фарби для малювання? Чи вдалося намалювати усе, що хотіли? тощо.

Таким чином, розвиток дітей дошкільного віку ми пов’язуємо не лише із отриманням дитиною певної суми знань, а й встановленням тісних зв’язків між об’єктами та явищами навколишньої дійсності; усвідомленням сутності морально-етичних норм та необхідності їх дотримання; розуміння себе як індивідуальності, своїх здібностей та можливостей; здобуття досвіду емоційно-ціннісного ставлення до світу; бачення світу в його розмаїтості, багатозначності й динамічності; здатністю використовувати здобуті знання у власній життєдіяльності. Виконуючи завдання із альбомів «Світ у картинах художників», діти збагачують свої уявлення яскравими образами та емоціями; вчаться спостерігати за різними об’єктами та бачити в них красиве; здобувають навички описувати зображене на картині та висловлювати своє ставлення до нього; мають можливість виявляти й розвивати творчі здібності у процесі зображувальної діяльності. І, звісно, отримують задоволення від зустрічі з живописом.

Авторська технологія особистісного розвитку «Світ у картинах художників» є практичною реалізацією можливості залучення дошкільнят та молодших школярів до національного та світового живопису; розвитку в них естетичних здібностей; засвоєння ними моральних норм та формування моральних цінностей; постійного вправляння у творчості, а отже  – розвитку їхніх творчих здібностей; збагачення уявлень дітей про навколишній світ, гармонізації чуттєвого та раціонального процесів у пізнанні світу.

Впровадження технології «Світ у картинах художників у різних вікових групах».

Технологія розвитку особистості дошкільників «Світ у картинах художників» протягом кількох років проходила експериментальну перевірку в реальному педагогічному процесі закладів дошкільної освіти. Спільно з педагогами ЗДО № 8 м. Біла Церква Київської обл. було розроблено методичне забезпечення, яке допоможе вихователям у впровадженні цієї технології у практику (https://www.shelestova.com.ua/product-category/metodychnyj-posibnyk/). Наведемо приклади реалізації основних положень авторської технології у різних вікових групах.

У садок по фрукти

Інтегроване заняття за картиною Аліди Акерс для дітей 4-го року життя

Шелестова Людмила Володимирівна, доктор педагогічних наук, провідний науковий співробітник відділу дидактики, Інститут педагогіки НАПН України

Болотова Оксана Миколаївна, вихователь-методист, дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) комбінованого типу № 8 «Золотий півник» Білоцерківської міської ради Київської області

Кунгурова Наталія Володимирівна, вихователь, дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) комбінованого типу № 8 «Золотий півник» Білоцерківської міської ради Київської області

Мета: формувати уявлення дітей про фрукти; збагачувати словник дітей назвами фруктів та словами-ознаками; сприяти вмінню їх розрізняти; продовжувати вчити дітей розуміти зміст картини, впізнавати персонажів, розповідати про них; розвивати здатність до цілісного сприймання творів мистецтва; виховувати любов до природи; вчити дітей користуватись гуашевими фарбами, набирати достатньо фарби, вести пензлем за ворсом, промивати його після роботи, підсушувати серветкою; правильно тримати пензель, малювати, регулюючи натиск.

Матеріал: альбом розвивальних завдань, репродукція картини Аліди Акерс, підкладні аркуші, серветки, пензлики, гуашеві фарби, стаканчики для води, ілюстрації фруктів, муляжі фруктів, мультимедійна презентація, лялька Маша.

ХІД ЗАНЯТТЯ

Вихователь. Добрий день, сонце золоте!

Добрий день, небо голубе!

Добрий день, мої малята,

Любі хлопчики й дівчатка!

Скільки радості у нас,

Поспішає гість до нас.

Ви усі рядком сідайте,

Гостя любого чекайте.

(Звучить уривок з мультфільму «Маша і Ведмідь».)

Маша. Привіт, малята! Я – Маша, ви мене впізнали?

Вихователь. Добрий день, Машо!

Маша. Ви мені передавали ягідки і смачне варення. А тепер я хочу посадити сад. Але не знаю, що там садити.

Вихователь. Діти, давайте ми Маші допоможемо. У мене є паличка чарівна. Вона може допомогти нам опинитися у фруктовому саду. Готові, малята, в подорож вирушати?

Один, два, три,

Паличко чарівна,

Нас у сад перенеси.

Вихователь. Ми в садочку опинились, на дерева задивились.

(Вихователь демонструє дітям слайд із зображенням яблуні.)

Вихователь. Діти, ви знаєте, як називається це дерево?

Вихователь. Давайте Маші розкажемо про нього і покажемо, які плоди на ньому ростуть.

(На столі у вихователя розкладені муляжі фруктів або картинки із зображенням фруктів.)

Маша. Я не знаю, чи подобається мені таке дерево…

Вихователь. Діти, які плоди ростуть на яблуні?

Вихователь. Які вони за формою?

Вихователь. Якого кольору вони бувають? А які на смак?

Вихователь. Малята, я хочу вам і Маші показати, як виглядає яблуня у різні пори року.

(Вихователь демонструє слайд із зображенням яблуні у різні пори року.)

Маша. Ой, мені сподобалось це дерево, я посаджу яблуню.

Вихователь. Машо, зачекай, поглянь, ось іще таке дерево можна посадити.

(Вихователь демонструє дітям слайд із зображенням груші.)

Вихователь. Діти, які плоди ростуть на груші?

Вихователь. Які вони за формою?

Вихователь. Якого вони кольору? А які на смак?

Маша. Ой, мені сподобалось це дерево, я посаджу грушу!

Вихователь. Зачекай, Машо, поглянь, ось іще таке дерево можна посадити.

(Вихователь демонструє дітям слайд із зображенням абрикоса.)

Вихователь. Діти, як називається це дерево?

Вихователь. Діти, які плоди ростуть на ньому?

Вихователь. Які вони за формою?

Вихователь. Якого вони кольору? А які на смак?

Маша. Ой, мені сподобалось це дерево, я посаджу ще й абрикос!

 (Вихователь демонструє дітям слайд із зображенням сливи.)

Вихователь. Машо, а в саду можна посадити ще й таке деревце.

 Вихователь. Діти, як називається це дерево?

Вихователь. Які плоди ростуть на ньому?

Вихователь. Які вони за формою?

 Вихователь. Якого вони кольору?

Вихователь. А якого кольору ще можуть бути сливи?

Вихователь. А які на смак?

Маша. Ой, мені сподобалось це дерево, я посаджу ще й сливу!

Вихователь. Діти, а які ще дерева можна посадити в саду?

(Вихователь демонструє дітям слайд із зображенням дерев: черешні,  вишні,  аличі.)

Вихователь. А ще можна посадити черешні, вишні, аличу.

Маша. Мені всі дерева дуже подобаються. Я навіть не знаю, яке дерево краще. Якщо всі вони солодкі, то можна посадити будь-яке.

Вихователь. Ні, Машо. На смак вони дуже відрізняються. Наші діти навіть із заплющеними оченятами зможуть розпізнати їх на смак.

Певно, ще ніхто не знає,

Що на вас сюрприз чекає –

Дивовижний, непростий,

Таємничий і смачний.

(Дидактична гра «Упізнай на смак».

Вихователь зав’язує очі дитині та дає скуштувати шматочок фрукта. Дитина впізнає його на смак і називає.)

Вихователь. Машо, ти зрозуміла, щопоруч із будинками люди часто саджають фруктові дерева, які роблять двір затишним і привабливим. Біля них можна відпочити, помилуватись їхнім цвітінням чи плодами. У фруктах багато вітамінів, тому вони дуже корисні для здоров’я. Вони бувають кислі або солодкі, великі або малі за розміром, різної форми, можуть бути різнокольоровими: жовтими, зеленими, червоними, помаранчевими…

Маша. Я зрозуміла. Я розкажу все Мишкові, і разом ми посадимо сад. І коли дерева виростуть, я вам теж фруктів принесу. А поки тримайте гостинці від Мишка.

 Вихователь. А що це в кошику?

Вихователь. Так, діти, це банан, апельсин, мандарин та ківі. А це овочі чи фрукти?

Вихователь. Так, це все фрукти. Дякуємо, Машо. Ми обов’язково їх скуштуємо. До побачення, Машо.

Вихователь. А ще Маша принесла картину. Давайте її розглянемо.

Вихователь. Що зображено на картині? (Відповіді дітей.)

Вихователь. Яке фруктове дерево росте біля будинку? (Відповіді дітей.)

Вихователь. Які плоди воно дає? (Відповіді дітей.)

Вихователь. Скільки груш на дереві? (Відповіді дітей.)

Вихователь. Як ви гадаєте, які вони на смак? (Відповіді дітей.)

Вихователь. Вони вже дозріли чи ще ні? (Відповіді дітей.)

Вихователь. Чому ви так гадаєте? (Відповіді дітей.)

Вихователь. На що схожі груші? (Відповіді дітей.)

Вихователь. В яку пору року достигають груші? (Відповіді дітей.)

Вихователь. Чи є інші фруктові дерева у дворі? (Відповіді дітей.)

Вихователь. Які рослини ростуть поряд із грушею? (Відповіді дітей.)

Вихователь. Якого кольору квіти? (Відповіді дітей.)

Вихователь. Погляньте на небо і скажіть, в яку частину доби це відбувається? (Відповіді дітей.)

Вихователь. Подобається вам картина чи ні? (Відповіді дітей.)

 Вихователь. Що саме сподобалось чи не сподобалось? (Відповіді дітей.)

Вихователь. Пригадайте, якого кольору бувають груші. Розфарбуйте їх у той колір, якого б кольору вам хотілося б з’їсти грушу.

(Самостійна робота дітей: діти розфарбовують груші в той колір, якого б кольору їм хотілося б з’їсти грушу.)

Вихователь. Які ви молодці! Вам подобаються картини, які ви намалювали? Вони такі ж чудові, як і фруктовий сад!

Квіти в мене на вікні

Інтегроване заняття за картиною Ольги Куликовської-Романової для дітей 5-го року життя

Шелестова Людмила Володимирівна, доктор педагогічних наук, провідний науковий співробітник відділу дидактики, Інститут педагогіки НАПН України

Болотова Оксана Миколаївна, вихователь-методист, дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) комбінованого типу № 8 «Золотий півник» Білоцерківської міської ради Київської області

Польська Олександра Олександрівна, вихователь, дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) комбінованого типу № 8 «Золотий півник» Білоцерківської міської ради Київської області

Мета: формувати у дітейуявлення про кімнатні рослини як живі організми, що потребують певного догляду; вчити дітей знаходити кімнатні рослини за переліченими ознаками; закріплювати знання дітей про потреби рослин у воді, світлі, теплі; вдосконалювати вміння емоційно сприймати картини художників та розуміти їх зміст, розповідати про нього; розвивати спостережливість, уяву, емоційну та зорову чутливість; розвивати позитивне ставлення до персонажів картини, уміння помічати їхні характерні особливості, виразність поз, жестів; учити висловлювати власне ставлення до зображеного на картині; продовжувати вчити малювати аквареллю, не виходити за контури, зафарбовуючи, вести пензлем лише в одному напрямку, передавати характерність образу; виховувати позитивне ставлення до перегляду картин та бажання пізнавати навколишній світ за допомогою живопису; виховувати любов до рослин, бажання доглядати і дбати про них.

Матеріал: альбом розвивальних завдань, репродукція картини Ольги Куликовської-Романової, підкладні аркуші, серветки, пензлики, акварельні фарби, стаканчики для води, кімнатні рослини.

ХІД ЗАНЯТТЯ

(Діти замикають коло і,  торкаючись одне одного рукою,  плечем,  дивлячись в очі один одному та посміхаючись,  промовляють наведені нижче слова.)

Візьмімось за руки

Та станьмо у коло.

Радість та усмішка

Хай сяють навколо.

Вихователь. Діти, сьогодні мій день розпочався дуже незвичайно, я отримала листа з посилкою від діток з іншого садочка. Давайте швидше прочитаємо цього листа та дізнаємося, що на нас чекає у цій посилці.

(Вихователь відкриває листа та повідомляє,  що там є загадка,  зачитує загадку.)

Виростаємо на віконці,

Розквітаємо на сонці.

Від водиці зеленіємо,

Усім діточкам радіємо. (Кімнатні рослини.)

Вихователь. Так, діти, це – кімнатні рослини. Чому ці рослини називають кімнатними? Де вони живуть?

Вихователь. Але чому саме таку загадку прислали нам дітки? Думаю, час заглянути нам у посилку.

(Вихователь дістає з ящика кімнатну лілію.)

Вихователь. Погляньте, та це ж – квітка! Згадаймо, як називається ця рослина? (Лілія.)

Вихователь. Як ви думаєте, це кімнатна рослина чи ні? Чому ви так гадаєте? (Ця рослина росте в горщику,  а не у відкритому ґрунті.)

Вихователь. Діти, мені здається, що лілії потрібна наша допомога. В горщику засох ґрунт, а на листі багато пилу. Чи можемо ми це виправити? Як саме? Пропоную переглянути відео про догляд за кімнатними рослинами.

(Перегляд відео.)

Вихователь. Хто хоче мені допомогти?

(Хтось із дітей поливає рослину,  витирає пил з листя.)

Вихователь. Думаю, тепер цій рослинці стало легше. Листячко розправилося і блищить. Можемо краще розгледіти, яка гарна ця рослина.

Вихователь. Дійсно, якщо уважно придивитися, то ми помітимо, що лілія, є чудовою прикрасою наших кімнат. Адже жоден будинок не можна уявити без кімнатних квітів. Їх може бути багато або мало, вони можуть бути низькорослими, а можуть бути і високими. Ми можемо їх побачити на підвіконні, на маленькому столику, на спеціальній підставці або просто на підлозі. Кожен прикрашає своє житло тими квітами, які найбільше подобаються.

(Психогімнастика.)

Уявіть, що ви – маленькі кімнатні рослини. Вас посадили в теплу м’яку землю. Ви ще маленькі паростки, зовсім слабкі, ламкі, беззахисні. Але ось чиїсь добрі руки поливають вас, розпушують землю, щоб ваші корінці дихали. Ви починаєте рости, стебло стає міцнішим, ви тягнетеся до світла.

Вам так добре жити на підвіконні поруч з іншими красивими квітами…

Вихователь. Діти, аякі ще кімнатні рослини ви знаєте?

Вихователь. Я пропоную вам упізнати рослину за описом та відшукати її в нашому куточку природи.

(Дидактична вправа «Знайди кімнатну рослину за описом».

Вихователь розставляє рослини так,  щоб діти добре бачили особливості кожної рослини. Потім описує загальні ознаки рослини. Діти називають рослину та показують її.)

Вихователь. Малята, в ящику від посилки ще щось є. Ой, погляньте, та це ж нова картина. Давайте гарненько роздивимося її.

Вихователь. Про що подумали і що відчули, коли побачили цю картину? (Відповіді дітей.)

Вихователь. Що найбільше привернуло вашу увагу? (Відповіді дітей.)

Вихователь. Що зображено на картині? (Відповіді дітей.)

Вихователь. Чи знаєте ви, як називаються ці кімнатні квіти? (Відповіді дітей.)

Вихователь. Якого кольору квіти стоять на підвіконні? (Відповіді дітей.)

Вихователь. Які з п’яти різновидів квітів є у тебе вдома: лілії, крокуси, азалії, тюльпани, цинерарія? (Відповіді дітей.)

Вихователь. Чому їх називають кімнатними? (Відповіді дітей.)

Вихователь. Що буде, якщо висадити кімнатні квіти надвір, у відкритий ґрунт? (Відповіді дітей.)

Вихователь. Які з квітів, що ростуть у цій кімнаті, ростуть також і надворі? (Відповіді дітей.)

Вихователь. Як ви думаєте, чи гарно господарі доглядають за квітами? (Відповіді дітей.)

Вихователь. Що сталось би із квітами, якби їх погано поливали? (Відповіді дітей.)

Вихователь. Як ви гадаєте, в якому приміщенні стоять ці квіти у господарів – у спальні, вітальні, на кухні? (Відповіді дітей.)

Вихователь. Чому ви так думаєте? (Відповіді дітей.)

Вихователь. Яка пора року на вулиці? (Відповіді дітей.)

 Вихователь. Як ви про це здогадались? (Відповіді дітей.)

Вихователь. Що могло відбуватися перед тим моментом, який зобразив художник? (Відповіді дітей.)

Вихователь. Що може статися потім, через певний час? (Відповіді дітей.)

Вихователь. Подобається вам картина чи ні? (Відповіді дітей.)

Вихователь. Що саме сподобалось чи не сподобалось? (Відповіді дітей.)

Вихователь. Діти, чи хочете ви відвідати нашу художню майстерню та намалювати свою картину?

Вихователь. Сьогодні у вас буде така можливість. Ви зможете розфарбувати малюнок та намалювати кімнатні квіти, які ростуть у вас вдома. Тож не будемо зволікати, а будемо роботу починати.

(Самостійна робота дітей: діти розфарбовують малюнок та домальовують кімнатні квіти,  які ростуть у них вдома.)

Вихователь.Діти, вам подобається ваша робота?

Вихователь. Що саме ви домалювали? Чому?

Вихователь. Квіти з давніх часів прикрашають наше життя і побут. Доглядаючи за ними, ми отримуємо задоволення й естетичну насолоду. Сьогодні, мабуть, немає жодної квартири, де б не росла хоча б одна кімнатна рослина. В кожній квітці прихована краса, натхнення, безмежна любов до рідної землі та прекрасного. Квіти – це емоції, цікавість і радість. Вони вчать нас бути уважнішими, відповідальнішими, ніжнішими та добрішими.

Морозом дихає зима, та, мабуть, змерзла вже вона

Інтегроване заняття за картинами Миколи Свєрчкова «У бурю» та Ігоря Грабаря «Іній»

Шелестова Людмила Володимирівна, доктор педагогічних наук, провідний науковий співробітник відділу дидактики, Інститут педагогіки НАПН України

Болотова Оксана Миколаївна, вихователь-методист, дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) комбінованого типу № 8 «Золотий півник» Білоцерківської міської ради Київської області

Царенко Вікторія Миколаївна, вихователь,  дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) комбінованого типу № 8 «Золотий півник» Білоцерківської міської ради Київської області

Мета: продовжувати формувати знання дітей про ознаки зими, природні явища, утворення сніжинок, снігу; вправлятися в умінні розмірковувати, висловлювати власні судження, доводити особисту думку; розвивати художньо-естетичні здібності, здатність емоційно відгукуватися на твори мистецтва; сприяти прояву естетичних почуттів; виховувати інтерес до природи, вміння бачити і сприймати її красу.

Матеріал: альбом розвивальних завдань «Світ у картинах художників» (с. 114–115); репродукції картин Миколи Свєрчкова «У бурю» та Ігоря Грабаря «Іній»; великий конверт – у ньому загадка, паперова сніжинка, по дві паперові сніжинки на кожну дитину, слайди, диск із мелодією П. І. Чайковського «Січень»,  акварельні фарби, пензлики.

ХІД ЗАНЯТТЯ

Педaгог. Доброго ранку! Чи не змерзли в холодну пору? Давайте зігріємось, поділившись одне з одним теплом своїх сердець, і привітаємось. (Кожна дитина по колу кладе свою долоньку на долоньку товариша, вітається чи каже якісь приємні слова, злегка плескає своєю долонею по його руці.)

А тепер подаруйте товаришам ніжну, лагідну усмішку. Тримаючись за руки, заплющте очі і відчуйте тепло одне одного. Сідайте.

Педaгог. Сьогодні вранці біля дверей нашої кімнатия знайшла конверт. Давайте подивимось, що тут всередині (виймає аркуш паперу із загадкою).

Диво-сани прилетіли,

Принесли їх коні білі.

А у них сидить цариця

Білокоса, білолиця.

Рукавом своїм змахне

Сріблом вкриється усе!

То ж чи знаєте, малята,

Як царицю білу звати? (Зима.)

Педaгог. (Бесіда на основі власного досвіду.) Отож, діти, як ви думаєте, про що ми сьогодні будемо вести мову ? А без чого не буває зими? А з чого утворюється сніг? Тут іще є щось у конверті. Давайте подивимось (виймає паперову сніжиночку).Правильно, ось нам і підказка: сніг утворюється зі сніжинок. Із таких, як у конверті, паперових? Як утворюються сніжинки? (Відповіді дітей.)

Роздивитись  малесенькі сніжиночки можна у мікроскоп (пристрій, з допомогою якого розглядають дуже дрібні речі, яких не можна побачити звичайним людським оком). Ось він (показує мікроскоп на картинці чи слайді).

Педaгог. (Розповідь педагога.) Ви вже знаєте, що вода випаровується з поверхні землі і малесенькі краплинки води, які можна побачити тільки у мікроскоп, збираються у хмари. Коли на вулиці морозно, ці крапельки замерзають у крижинки, з’єднуються одна з одною, ніби дружать – «беруться за ручки», мов дітки, і утворюють красиві малесенькі сніжиночки. Вони стають дуже важкими для хмаринки, бо це тільки для нас вони легесенькі, і падають з неї на землю.

Педaгог. (Продовження бесіди.)А як ви думаєте, сніжинки падають швидко чи повільно? Так, діти, повільно. Тому що у кожній сніжиночці міститься дуже багато повітря. А якщо сніжинок падає багато, то ми кажемо «падає сніг». Діти, який буває сніг? (Показ слайдів: у вигляді крупи, лапатий, іній.)

Який сніг на дотик, на вигляд, на вагу? (Білий, сріблястий, холодний, легкий, важкий, брудний…)Що з ним відбувається, коли тепло, наприклад, у приміщенні? (Тане.) Де ми можна побачити сніг, зиму? Які явища природи можна спостерігати взимку? (Показ слайдів: снігопад, відлига, ожеледиця, хуртовина, снігова буря.)

Педaгог. Про зиму багато мелодій написали композитори. (Звучить мелодія П. І. Чайковського «Січень». Діти, закривши очі, слухають.) Цю мелодію написав композитор П. І. Чайковський. Вона називається «Січень».

Педaгог. Відомий художник Микола Свєрчков змалював снігову бурю на своїй картині, яку так і назвав «У бурю». Погляньте на картину. (Педагог показує, по можливості, репродукцію картини Микола Свєрчкова «У бурю» або діти розглядають її на слайдах чи у альбомі розвивальних завдань «Світ у картинах художників».)

Педaгог. Відкрийте, будь ласка, свої альбоми розвивальних завдань «Світ у картинах художників» (с. 114–115). (Бесіда за картиною.) Яке враження справила на вас картина? Що ви відчули, коли її побачили?  Що найбільше вас привабило на картині? Чому? Про що ця картина, що відбувається? Де і в який час відбуваються зображені на картині події? Хто зображений? Що вони роблять? Як вони це роблять? З чого можна здогадатися, що на картині зображено снігову бурю? Чому в таку погоду чоловік їде кіньми? Як ви думаєте, що роблять діти? Чому вони у таку погоду надворі? Як почуваються коні у таку погоду? А люди? Що могло відбуватися перед тим моментом, що відобразив художник? Що може статися потім, через певний час? Чи пробували ви ходити по снігу в хуртовину? Що ви відчували? Подобається вам картина чи ні? Що саме подобається чи не подобається? Чому? (Відповіді дітей.)

Педaгог. Про зиму ми можемо прочитати у віршах. Давайте згадаємо вірш поета В. Зайця «Білий сніг». Візьміть у руки  паперові сніжинки. (Мелодія продовжує звучати, діти розповідають вірш, супроводжуючи текст рухами – фізкультхвилинка.

 Білий сніг – холодний пух –

 Побілив усе навкруг.

 Вітерець пушок збирає,

 Гарні шапочки сплітає.

 І дубкам, і хаткам,

 І берізкам, і пенькам.)

Педaгог. (Розповідь педагога.) Тільки-но надворі починаються заморозки, то можна побачити іній на траві, деревах, дротах, парканах, автомобілях. Якщо земля холодніше повітря, то утворюється іній. Іній може бути восени, взимку і навесні. Це цікаве явище приваблює своєю незвичайною красою. Здається, торкнись до гілочки дерева і вона задзвенить. (Педагог показує, по можливості, репродукцію картини Ігоря Грабаря «Іній» або діти розглядають її на слайдах чи у альбомі розвивальних завдань «Світ у картинах художників».)

Педaгог. (Бесіда за картиною.) Яке враження справила на вас картина? Що ви відчули, коли її побачили?  Що найбільше вас привабило на картині? Чому? Про що ця картина, що відбувається? Де і в який час відбуваються зображені на картині події? Що зображене?  Чому іній зображено блакитним кольором? Що нагадують вам віти дерев? Як ви думаєте, чи подобається деревам стояти у такому вбранні? Що могло відбуватися перед тим моментом, що відобразив художник? Що може статися потім, через певний час? Чи доводилося вам бачити іній на деревах? Де це було? Який він був? Який він був на дотик? Подобається вам картина чи ні? Що саме подобається чи не подобається? Чому? (Відповіді дітей.)

Педaгог. Запрошую вам до нашої художньої майстерні. Намалюйте зиму, яка вам найбільше подобається: коли падає тихий, спокійний сніг; або коли дме вітер і мете хуртовина; або коли іній вкрив дерева.

(Самостійна робота дітей: у альбомах розвивальних завдань вони малюють зиму, яка найбільше їм подобається: коли падає тихий сніг, або коли дме віте і мете хуртовина, або коли іній укрив дерева… Під час заняття звучить фонова музика.)

Педaгог. (Після того, як діти закінчили малювати.) Ось ви і написали свої картини. У кожного вона – різна і неповторна. Давайте покладемо всі свої роботи на наші столи (або на килимок) і розглянемо їх. (Далі обговорюються дитячі роботи.) Розкажіть, що ви малювали. Чому саме це ви намалювали? Що відчували або про що думали, коли малювали свої картини? Що сподобалося малювати найбільше? Чому? Чому ви обрали саме такі фарби для малювання? Чи змогли намалювати усе, що хотіли? тощо.

Педaгог. Зима дарує людям приємні й неприємні сюрпризи: може побалувати тихим, ніжним снігом; може налякати хуртовиною; може здивувати інеєм. Отож, діти, потрібно радіти, любити зиму, але бути обережними: де слизько – іти потихеньку, руки в кишенях не тримати, гратись зі снігом і на льоду обережно, не ходити близько біля дахів будинків.